Київський професійно-педагогічний коледж
імені Антона Макаренка

 

МАРКЕТИНГ

Електронний підручник

 

Головна

Теоретичні відомості

Практичні роботи

Самостійна робота

Тести

Додатки

Глосарій

Укладачі

Список використаних джерел

 

ТЕСТИ

 

1. Комплекс маркетингу складається з чотирьох основних елементів:

а) товар, ціна, попит, збут;

б) товар, ціна, збут, просування;

в) товар, ціна, просування, реклама;

г) товар, просування, попит, ринок.

2. Концепція удосконалення виробництва виходить з того, що:

а) споживач віддасть перевагу товару з найкращими властивостями;

б) споживач надасть перевагу дешевим і доступним для придбання товарам;

в) споживач купуватиме товар, якщо буде додано значних зусиль для його просування та збуту;

г) споживач купуватиме товар, що найкраще задовольняє його потреби.

3. За територіальною ознакою розрізняють такі види маркетингу:

а) внутрішній і міжнародний маркетинг;

б) мікромаркетинг;

в) соціальний маркетинг;

г) демаркетинг.

4. Залежно від ступеня ринкової орієнтованості розрізняють такі види маркетингу:

а) комерційний і некомерційний;

б) стратегічний і тактичний;

в) креативний та інноваційний;

г) егомаркетинг.

5. Залежно від виду діяльності розрізняють такі види маркетингу:

а) маркетинг організацій, егомаркетинг, соціальний маркетинг;

б) стратегічний і тактичний маркетинг;

в) креативний та інноваційний маркетинг;

г) все перераховане.

6. За видами попиту розрізняють такі види маркетингу:

а) конверсійний, стимулюючий, креативний, ремаркетинг;

б) споживчий, промисловий маркетинг, маркетинг послуг;

в) синхромаркетинг, підтримуючий, демаркетинг, протидіючий;

г) перша та третя відповіді є правильними.

7. Маркетингова діяльність організації, метою якої є отримання прибутку, це:

а) концепція маркетингу стосунків;

б) егомаркетинг;

в) комерційний маркетинг;

г) збутова концепція.

8. Маркетингова діяльність фірми з орієнтацією на глобальний ринок — ринок, потреби якого можна задовольнити стандартизованим товаром, використовуючи схожі інструменти продажу та маркетингових комунікацій, це:

а) багатонаціональний маркетинг;

б) міжнародний маркетинг;

в) зовнішньоекономічний маркетинг;

г) глобальний маркетинг.

9. Процес розробки заходів і реалізації цілей на обраному базовому ринку з конкретної номенклатури товарів на певний термін — це:

а) стратегічний маркетинг;

б) тактичний маркетинг;

в) маркетинг організації;

г) промисловий маркетинг.

10. Вид маркетингу, орієнтованого на покупців, як на кінцевого безпосереднього споживача товарів, які купують їх для особистого, домашнього або сімейного використання — це:

а) споживчий маркетинг;

б) конверсійний маркетинг;

в) підтримуючий маркетинг;

г) маркетинг організацій.

11. Диференційований маркетинг:

а) вихід на ринок з товаром із множиною відмінностей, охоплюється якнайбільша кількість сегментів ринку;

б) вихід на ринок з одним товаром з метою охоплення якнайбільше споживачів;

в) орієнтований на роботу в одному сегменті ринку з однією групою споживачів;

г) орієнтований на роботу зі значною кількістю сегментів ринку з одним товаром.

12. Недиференційований маркетинг:

а) вихід на ринок з товаром із множиною відмінностей, охоплюється якнайбільша кількість сегментів ринку;

б) вихід на ринок з одним товаром з метою охоплення якнайбільше споживачів;

в) орієнтований на роботу в одному сегменті ринку з однією групою споживачів;

г) орієнтований на роботу зі значною кількістю сегментів ринку з різними товарами.

13. Концентрований маркетинг:

а) вихід на ринок з товаром із множиною відмінностей, охоплюється якнайбільша кількість сегментів ринку;

б) вихід на ринок з одним товаром з метою охоплення якнайбільше споживачів;

в) орієнтований на роботу в одному сегменті ринку з однією групою споживачів;

г) орієнтований на роботу зі значною кількістю сегментів ринку з одним товаром.

14. Маркетингова діяльність щодо розробки соціальних програм, спрямованих на певні соціальні групи з метою сприяння певним соціальним ідеям і рухам, практичним діям тих чи інших соціальних організацій:

а) регіональний маркетинг;

б) підтримуючий маркетинг;

в) конверсійний маркетинг;

г) соціальний маркетинг.

15. Вид маркетингу, метою якого є стимулювати збут за умов байдужого ставлення споживачів до товару:

а) ремаркетинг;

б) протидіючий маркетинг;

в) стимулюючий маркетинг;

г) підтримуючий маркетинг.

16. Вид маркетингу, до якого вдаються за умов прихованого попиту, завданням його є перетворення потенційного попиту на реальний:

а) стимулюючий маркетинг;

б) креативний маркетинг;

в) регіональний маркетинг;

г) егомаркетинг.

17. Вид маркетингу, коли попит на товар є негативним:

а) ремаркетинг;

б) конверсійний маркетинг;

в) підтримуючий маркетинг;

г) маркетинг організацій.

18. Вид маркетингу, коли попит є надмірним:

а) конверсійний маркетинг;

б) підтримуючий маркетинг;

в) демаркетинг;

г) регіональний маркетинг.

19. Вид маркетингу, завданням якого є переконати споживачів відмовитися від споживання певних продуктів:

а) синхромаркетинг;

б) мікромаркетинг;

в) макромаркетинг;

г) протидіючий маркетинг.

20. Залежно від особливостей суб’єкта розрізняють:

а) мікро-, макромаркетинг;

б) зовнішньо- та внутрішньоекономічний маркетинг;

в) конверсійний і протидіючий маркетинг;

г) усі відповіді правильні.

21. Залежно від цілей обміну розрізняють такі види маркетингу:

а) комерційний і некомерційний маркетинг;

б) мікро-, макромаркетинг;

в) маркетинг товарів і маркетинг послуг;

г) перша та друга відповіді є правильними.

22. Види методів маркетингових досліджень:

а) первинне, опитування, дослідження;

б) аналіз документів, спостереження, опитування, експеримент;

в) анкетування, опитування, традиційні, новітні;

г) перша та друга відповіді є правильними.

23. Етапи кон’юнктурних досліджень:

а) поточні спостереження і прогнозування кон’юнктури;

б) поточні спостереження і аналіз кон’юнктури;

в) поточні спостереження та стратегічні спостереження;

г) поточні спостереження, аналіз кон’юнктури, прогнозування кон’юнктури.

24. Показники кон’юнктури:

а) ціни;

б) показники матеріального виробництва;

в) показники попиту на товари;

г) усі перелічені.

25. Інформація опублікована, збирається з іншою метою, ніж та, яку має на меті отримати фірма за конкретних ринкових умов, називається:

а) первинною;

б) вторинною;

в) польовою;

г) кабінетною.

26. Аналіз даних на основі наявної інформації — це:

а) гіпотеза;

б) кабінетні дослідження;

в) припущення;

г) польові дослідження.

27. Збирання інформації шляхом запитань до респондентів:

а) експеримент;

б) спостереження;

в) опитування;

г) панель.

28. Періодичне збирання даних в однієї і тієї ж групи респондентів — це:

а) контрольне опитування;

б) панельне опитування;

в) спостереження;

г) експеримент.

29. До методів якісних досліджень належать:

а) проекційні та експертні методи;

б) спостереження та глибинне інтерв’ю;

в) аналіз протоколу та фокус-група;

г) усі перелічені.

30. Метод дослідження, за якого респондента просять описати всі фактори та аргументи, якими він керується, приймаючи рішення в конкретній ситуації:

а) аналіз протоколу;

б) проекційний метод;

в) асоціативний метод;

г) глибинне інтерв’ю.

31. Мета проведення маркетингових досліджень:

а) інформація, що необхідна для вирішення конкретної проблеми;

б) проведення синдикативних досліджень;

в) визначення характеристики ринку;

г) визначення попиту на товар.

32. Ємність сегмента — це:

а) скільки наявного товару у даному сегменті ринку;

б) скільки товару та за якою вартістю може бути реалізовано у даному сегменті ринку;

в) кількість товару, що було реалізовано у даному сегменті ринку;

г) усі перелічені.

33. Підготовка звіту включає:

а) вступну частину;

б) основну частину;

в) заключну частину;

г) усі перелічені.

34. Сегментування споживчого ринку за групами споживачів виконують на основі факторів:

а) географічних і демографічних;

б) психографічних;

в) поведінки споживачів;

г) усі перелічені.

35. Залежно від сфери застосування розрізняють такі види маркетингу:

а) споживчий маркетинг, промисловий маркетинг, маркетинг послуг;

б) локальний маркетинг;

в) аграрний, інвестиційний, банківський маркетинги та ін.

г) перша та третя відповіді є правильними.

36. Сукупність суб’єктів, умов і сил, що діють за межами фірми і здатні вплинути на її маркетингову діяльність:

а) мікросередовище;

б) зовнішнє маркетингове середовище;

в) макросередовище;

г) економічні фактори.

37. До факторів мікросередовища входять:

а) споживачі, конкуренти;

б) постачальники, посередники;

в) контактні аудиторії;

г) усі перелічені.

38. Складові внутрішнього середовища маркетингу:

а) місія, цілі фірми та засоби їх досягнення;

б) організаційна структура та інформаційна система;

в) кадрова і маркетингова політика;

г) усі перелічені.

39. Групи, що вивчають інтерес до діяльності фірми і можуть вплинути на досягнення поставлених цілей:

а) контактні аудиторії;

б) контактні аудиторії публіки;

в) фінансові контактні аудиторії;

г) групи постачальників і посередників.

40. групи факторів, які визначають поняття макросередовища, це:

а) економічні, технологічні;

б) соціально-культурні, політико-правові;

в) природно-географічні;

г) усі перелічені.

41. Засобом задоволення певної потреби є:

а) ціна;

б) маркетинг;

в) попит;

г) товар.

42. Товари, про які споживач або не знає, або знає, але не замислюється над тим, щоб їх придбати, це товари:

а) повсякденного попиту;

б) попереднього вибору;

в) пасивного попиту;

г) особливого попиту.

43. Товари призначені для використання у виробничому процесі, для перепродажу або здавання в оренду, це товари:

а) імпульсивної купівлі;

б) виробничого призначення;

в) неоднорідні товари;

г) тривалого використання.

44. Маркетингова товарна політика — це:

а) комплекс заходів щодо формування та управління асортименту товарів, підтримання його конкурентоспроможності;

б) комплекс заходів щодо визначення цін, цінової стратегії і тактики просування товару;

в) комплекс заходів щодо формування асортименту товарів і процесу обміну інформацією між підприємством та іншими суб’єктами маркетингової діяльності;

г) комплекс заходів щодо визначення напрямів збуту товару.

45. Розробка прототипу товару передбачає:

а) рішення про параметри виробу;

б) рішення про упаковку та торгову марку;

в) перша та друга відповіді є правильними;

г) рівень конкурентоспроможності товару.

46. Типи марки:

а) марка виробника, приватна марка;

б) ліцензійна, спільна марка, безмарочні товари;

в) марки винищувачі;

г) усі перелічені.

47. Сукупність усіх асортиментних груп товарів, що пропонуються конкретною фірмою:

а) товарна лінія;

б) товарна номенклатура;

в) широта асортименту;

г) глибина асортименту.

48. Етап, що є імітацією виходу фірми на ринок з новим товаром, мета якого визначити за реальних умов шанси товару на успіх:

а) генерація ідей;

б) випробовування товару в ринкових умовах;

в) виробництво товару;

г) реалізація товару.

49. Управління товаром здійснюється на рівні:

а) марки;

б) товарного асортименту;

в) номенклатури товару;

г) усі перелічені.

50. Упаковка поділяється на:

а) внутрішню, зовнішню;

б) внутрішню, зовнішню, транспортну, виставочну;

в) експозиційну, сертифіковану, виставочну;

г) сертифіковану, не сертифіковану.

51. Комплекс заходів щодо визначення цін, цінової стратегії й тактики, умов оплати, варіювання цінами залежно від позиції на ринку, стратегічних і тактичних цілей фірми — це:

а) фактори ціноутворення;

б) етапи процесу ціноутворення;

в) цінова політика;

г) цінова стратегія.

52. Напрям дій фірми щодо ціноутворення з метою досягнення визначених цілей за конкретної ринкової ситуації протягом конкретного періоду — це:

а) фактори ціноутворення;

б) етапи процесу ціноутворення;

в) цінова політика;

г) цінова стратегія.

53. Ціни, які змінюються залежно від місця доставки товару, — це:

а) вільні ціни;

б) зональні ціни;

в) оптові ціни;

г) закупівельні ціни.

54. До груп факторів мікросередовища, що впливають на ціни, входять:

а) попит, посередники, конкуренція;

б) споживачі і конкуренти;

в) витрати на виробництво;

г) усі перелічені.

55. До методів ціноутворення, орієнтованих на витрати, відносять:

а) метод “витрати плюс прибуток”;

б) тендерне ціноутворення;

в) метод, орієнтований на аналіз беззбитковості та забезпечення цільового прибутку;

г) відповіді

56. Метод “витрати плюс прибуток” виправданий при встановленні:

а) базової ціни на принципово новий товар;

б) на товари, що виготовляються на замовлення;

в) на товари в тих галузях, де цей метод має перевагу;

г) усі перелічені.

57. Яка стратегія передбачає отримання певного розміру прибутку або певного відсотка прибутку на вкладений капітал:

а) стратегія диференційованих цін;

б) стратегія переважних цін;

в) стратегія цільових цін;

г) стратегія пільгових цін.

58. Стратегії ціноутворення в межах товарної номенклатури:

а) ціноутворення в межах товарного асортименту;

б) встановлення цін на супутні товари та обов’язкові предмети;

в) встановлення цін на побічні продукти виробництва та набори товарів;

г) усі перелічені.

59. Знижки за обсяг купленого товару це:

а) бонусні знижки;

б) кількісні знижки;

в) прогресивні знижки;

г) знижки “сконто”.

60. Знижка з ціни на товар порівняно з аналогічним товаром-зразком, що продовжує продаватися за аналогічною ціною:

а) ціна збиткового лідера;

б) ціна спеціального заходу;

в) розпродаж;

г) психологічна модифікація цін.

61. Основними елементами маркетингових комунікацій є:

а) реклама, персональний продаж;

б) паблік рилейшнз, стимулювання збуту;

в) прямий маркетинг;

г) усі перелічені.

62. Форма просування товарів шляхом короткотермінового використання стимулів з метою заохочення споживачів і посередників для здійснення купівлі:

а) прямий маркетинг;

б) паблік рилейшнз;

в) стимулювання збуту;

г) персональний продаж.

63. До синтетичних засобів просування можна віднести:

а) інтегровані маркетингові комунікації в місцях продажу;

б) виставки та ярмарки, спонсорство;

в) брендінг;

г) усі перелічені.

64. Об’єднує всіх учасників процесу комунікації та носіїв інформаії з моменту кодування сигналу до отримання його адресатом:

а) відправник;

б) канал комунікації;

в) отриманий результат;

г) зворотний зв’язок.

65. Основні процеси просування товару:

а) визначення цілей просування, вироблення стратегії просування, оцінювання комплексу просування;

б) визначення цілей просування, оцінювання факторів, що впливають на комплекс просування;

в) оцінювання факторів, що впливають на комплекс просування, складання та розподіл бюджету просування;

г) відповіді

66. На вибір певних засобів просування товарів впливають:

а) цілі фірми, стратегія фірми, цільова аудиторія;

б) тип товару, наявність ресурсів і вартість засобів просування;

в) етап життєвого циклу товару, обсяг ринку та його концентрація;

г) усі перелічені.

67. Для реалізації маркетингових цілей застосовують такі види реклами:

а) інформаційна, переконуюча, нагадуюча;

б) підсилююча, престижна;

в) переконуюча, нагадуюча, престижна;

г) усі перелічені.

68. Стимулювання збуту може бути спрямоване на:

а) споживачів, торгових посередників, торговий персонал;

б) конкурентів;

в) постачальників, торгових посередників;

г) усі перелічені.

69. Функцію персонального продажу виконують:

а) працівники підприємств, продавці магазинів самообслуговування;

б) агенти, представники фірм;

в) продавці спеціалізованих магазинів;

г) усі перелічені.

70. Під час складання бюджету просування підхід “знизу-вверх” передбачає:

а) складання кошторису окремо для реклами, стимулювання збуту, персонального продажу, паблік рилейшнз, сума яких складатиме загальний кошторис просування;

б) спочатку визначається загальна сума витрат на комплекс просування, а потім розподіляється між елементами комплексу;

в) складання кошторису для реклами та стимулювання збуту і визначення загальної суми;

г) складання кошторису для реклами, бренду, товарної марки.

71. Під час складання бюджету просування підхід “зверху-вниз” означає:

а) складання кошторису окремо для реклами, стимулювання збуту, персонального продажу, паблік рилейшнз, сума яких складатиме загальний кошторис просування;

б) спочатку визначається загальна сума витрат на комплекс просування, а потім розподіляється між елементами комплексу;

в) складання кошторису для реклами та стимулювання збуту і визначення загальної суми;

г) складання кошторису для реклами, бренду, товарної марки.

72. Інформаційна реклама застосовується:

а) для визначення переваг товару на етапі зростання;

б) для створення попиту на етапі виведення нового товару на ринок;

в) для запевнення покупця у правильності вибору, після купівлі товару;

г) для підтримки попиту на етапі зрілості.

73. Стратегія високих цін передбачає:

а) максимально високі ціни під час виведення на ринок нового товару;

б) максимально високі ціни на етапі зрілості товару;

в) максимально високі ціни під час зростання обсягів продажу товару;

г) максимально високі ціни на етапі спаду товару.

74. Декодування, його основні рівні:

а) розуміння кодування, розуміння перешкод, розуміння закодованої інформації;

б) поінформованість, декодування, дії;

в) поінформованість, розуміння, запам’ятовування, дії;

г) декодування, розуміння, дії.

75. Стратегія низьких цін передбачає:

а) низькі ціни під час виведення на ринок нового товару;

б) низькі ціни на етапі зрілості товару;

в) низькі ціни під час зростання обсягів продажу товару;

г) низькі ціни під час виведення на ринок нового товару, а потім їх поступове підвищення.

76. Діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю руху товарів від виробника до споживача:

а) логістика;

б) просування;

в) рекламування;

г) політика розподілу.

77. Сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе право власності на товар чи послугу або сприяють передачі цього права іншим фірмам чи особам на шляху руху товарів від виробника до споживача:

а) корпоративні клієнти;

б) канали розподілу;

в) джобери;

г) торгові представники.

78. Кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу:

а) ширина каналу;

б) довжина каналу;

в) глибина каналу;

г) рівень каналу.

79. Назвіть функції каналів розподілу:

а) логістичні функції;

б) функції, пов’язані з прибутком;

в) функції, пов’язані з угодами, логістичні функції, функції обслуговування;

г) функції обслуговування.

80. Посередники, які скуповують невеликі оптові партії товару для швидкого перепродажу, це:

а) джобери;

б) агенти;

в) дилери;

г) комісіонери.

81. Діяльність, пов’язана з продажем товарів і послуг для їх наступного перепродажу чи комерційного використання — це:

а) оптова торгівля;

б) роздрібна торгівля;

в) супермаркети;

г) склади-магазини.

82. Магазини, що торгують зі значними знижками продуктами у великих розфасовках, — це:

а) гіпермаркети;

б) магазини повсякденного попиту;

в) супермаркети;

г) склади-магазини.

83. Назвіть варіанти систем розподілу, що їх може обрати компанія:

а) традиційна система;

б) вертикальна і горизонтальна маркетингові системи;

в) багатоканальна маркетингова система;

г) усі перелічені.

84. Передбачають повну або часткову координацію функцій учасників каналу розподілу з метою економії на операціях і посилення впливу на ринок:

а) традиційні системи розподілу;

б) вертикальні маркетингові системи;

в) горизонтальні маркетингові системи;

г) багатоканальні маркетингові системи.

85. Передбачають об’єднання зусиль компаній одного рівня:

а) традиційні системи розподілу;

б) вертикальні маркетингові системи;

в) горизонтальні маркетингові системи;

г) багатоканальні маркетингові системи.

86. Моделі організаційних маркетингових структур:

а) сегментна та матрична;

б) продуктова, функціональна, регіональна;

в) ринкова, функціональна, лінійна, матрична;

г) перша та друга відповіді є правильними.

87. Передбачає розподіл обов’язків між відділами щодо виконання певних маркетингових функцій:

а) функціональна структура служби маркетингу;

б) продуктова структура служби маркетингу;

в) регіональна структура служби маркетингу;

г) матрична структура служби маркетингу.

88. Передбачає наявність на підприємстві кількох керівників маркетингу, відповідальних за певний товар і підпорядкованих віце-президенту з маркетингу:

а) регіональна структура служби маркетингу;

б) матрична структура служби маркетингу;

в) продуктова структура служби маркетингу;

г) сегментна структура служби маркетингу.

89. Передбачає наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні регіональні ринки:

а) регіональна структура служби маркетингу;

б) матрична структура служби маркетингу;

в) продуктова структура служби маркетингу;

г) товарна структура служби маркетингу.

90. Передбачає наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні сегменти споживачів:

а) матрична структура служби маркетингу;

б) сегментна структура служби маркетингу.

в) регіональна структура служби маркетингу;

г) товарна структура служби маркетингу.

91. Базові типи організаційної матричної структури служби маркетингу:

а) функціонально-товарна;

б) функціонально-регіональна;

в) товарно-регіональна;

г) усі перелічені.

92. Процес визначення, оцінки та інформування щодо відповідності реального стану встановленими нормами:

а) управління відділом маркетингу;

б) висновки відділу маркетингу;

в) контроль маркетингу;

г) аудит маркетингу.

93. До контролю маркетингу входять:

а) контроль результатів, маркетинговий аудит;

б) маркетинговий аудит, аудит цілей;

в) контроль результатів, контроль частки ринку;

г) усі перелічені.

94. Контроль результатів включає в себе аналіз:

а) збуту, частки ринку;

б) прибутковості, неекономічних показників;

в) прибутковості, неекономічних показників та обсягу продажу;

г) перша та друга відповіді є правильними.

95. Контроль маркетингу передбачає прийняття рішень з таких питань:

а) система контролю, завдання контролю;

б) об’єкт контролю, обсяг контролю;

в) період контролю, методи контролю, контролери;

г) усі перелічені.

96. Концепція удосконалення товару виходить з того, що:

а) споживач віддасть перевагу товару з найкращими властивостями;

б) споживач надасть перевагу дешевим і доступним для придбання товарам;

в) споживач купуватиме товар, якщо буде додано значних зусиль на його просування та збут;

г) споживач купуватиме товар, який найкраще задовольняє його потреби.

97. Концепція удосконалення збуту виходить з того, що:

а) споживач віддасть перевагу товару з найкращими властивостями;

б) споживач надасть перевагу дешевим і доступним для придбання товарам;

в) споживач купуватиме товар, якщо буде додано значних зусиль на його просування та збут;

г) споживач купуватиме товар, який найкраще задовольняє його потреби.

98. Агент, брокер:

а) виконує продаж від свого імені, за чужий рахунок, він не є власником товару;

б) виконує продаж від чужого імені, за чужий рахунок, він не є власником товару;

в) виконує продаж від чужого імені, за свій рахунок, він не є власником товару;

г) виконує продаж від свого імені, за свій рахунок, він не є власником товару.

99. Дилер:

а) виконує продаж від свого імені, за чужий рахунок, він не є власником товару;

б) виконує продаж від чужого імені, за чужий рахунок, він не є власником товару;

в) виконує продаж від чужого імені, за свій рахунок, він не є власником товару;

г) виконує продаж від свого імені, за свій рахунок, він є власником товару.

100. Цінності людини:

а) предмети, дії, спосіб життя та загальні переконання, притаманні суспільству;

б) важливі та значущі з погляду людини предмети, дії, спосіб життя та загальні переконання;

в) те, що має вартість у суспільстві;

г) той товар, що має найвищу ціну з погляду споживача.

Попередня тема

На початок

Наступна тема